Крестный ход Душ наших
В основном, мы рождаемся неизмеримо счастливыми. Полны надежд, очарований, прелестные комочки счастья, тыкаемся в мамкину грудь, чтобы напитаться, укрепиться и смотрим чистым взглядом в мир окружающий. Как все радужно, как прекрасно, мурлычим мы в тепле и в заботе близких или дальних…
Но в этом новом, человеческом сознании, мы еще не знаем, что уже вступили на новый путь – свой Крестный ход по жизни.
Долгие годы мы ищем свой Крест. Мучаемся, боремся сами с собой, куда-то стремимся, рвемся, ищем ту самую заветную цель, в синяках, болезнях, ранах, порой гонениях и не понимании окружающих, пытаемся познать Суету мира сего…
И вот однажды, часто в глубокой болезни, когда тело не выдерживает боли, а душа не выдерживает глубоко накатившейся тоски, мы кричим, не осознавая: я – твой, Господи! И вдруг слышим: радуйся! Все будет хорошо, ты услышан, ты пришел…
Так Отец Небесный, долго ждавший нас блудных, принимает нас заблудившихся от рождения на этой земле, и говорит: неси Крест свой в радости, Я с тобой!
И с того момента освещается Крестный ход нашей жизни, исчезает тьма, проясняется путь, Любовь и Радость входит в жизнь нашу.
Радуйся, Странник мира этого, говорим мы всем! Господь среди нас! Впусти в себя Любовь, не замыкайся в себе. Иди своим Крестным ходом в Любви и Радости!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
